Зі святом, колеги!

«Любов до слова» – саме так перекладається з давньогрецької мови філологія, одна з найцікавіших наук, яка об’єднала шанувальників духовної культури і літературної творчості у всьому світі.

Філолог - це не професія, а призвання.

Шановні колеги! Зичу натхнення та плідної праці!Плекаймо свою мову разом!

                                                    

Вишиванка

          Вишивала матуся сорочку.

          Рівно хрестики клала в узір.

          Я її не сховаю в куточку.

          Бо у ній – я  душею  до зір.

          Одягну вишиванку красиву –

          Мого тіла й душі оберіг.

          В ній тепло материнське  і сила,

          Блиск очей, що в орнаменті ліг.

          Одягну у театр і до школи,

          Чи до храму святкового дня.

          Стан свій  випрямлю ввись смереково.

          На мені  ж українське вбрання.

          Ту сорочку, що мама розшила,

          Збережу – це дарунок душі.

          До грудей її ненька тулила,
          Вишиваючи долю мені.

Найрідніша людина

В хаті сонячній промінь косо
На долівку ляга з вікна...
Твої чорні шовкові коси
Припорошила вже сивина.

Легкі зморшки обличчя вкрили -
Це життя трудового плід.
Але в кожному русі - сила,
В очах юності видно слід.

Я таку тебе завжди бачу,
Образ в серці такий несу -
Материнську любов гарячу
І твоєї душі красу.

Я хотів би, як ти, прожити,
Щоб не тліти, а завжди горіть,
Щоб уміти, як ти, любити,
Ненавидіть, як ти, уміть.

                                                                   ПАМ'ЯТЬ
                                                  І живуть у пам’яті народу
                                                  Його вірні дочки і сини,
                                                  Ті, що не вернулися з походів
                                                  Грізної, великої війни.

                                                  Їх життя, їх помисли високі,
                                                  Котрим не судилось розцвісти,
                                                  Закликають мир ясний і спокій,
                                                  Як зіницю ока, берегти.
                                                                              В. Симоненко