Вишиванка

          Вишивала матуся сорочку.

          Рівно хрестики клала в узір.

          Я її не сховаю в куточку.

          Бо у ній – я  душею  до зір.

          Одягну вишиванку красиву –

          Мого тіла й душі оберіг.

          В ній тепло материнське  і сила,

          Блиск очей, що в орнаменті ліг.

          Одягну у театр і до школи,

          Чи до храму святкового дня.

          Стан свій  випрямлю ввись смереково.

          На мені  ж українське вбрання.

          Ту сорочку, що мама розшила,

          Збережу – це дарунок душі.

          До грудей її ненька тулила,
          Вишиваючи долю мені.

Найрідніша людина

В хаті сонячній промінь косо
На долівку ляга з вікна...
Твої чорні шовкові коси
Припорошила вже сивина.

Легкі зморшки обличчя вкрили -
Це життя трудового плід.
Але в кожному русі - сила,
В очах юності видно слід.

Я таку тебе завжди бачу,
Образ в серці такий несу -
Материнську любов гарячу
І твоєї душі красу.

Я хотів би, як ти, прожити,
Щоб не тліти, а завжди горіть,
Щоб уміти, як ти, любити,
Ненавидіть, як ти, уміть.

                                                                   ПАМ'ЯТЬ
                                                  І живуть у пам’яті народу
                                                  Його вірні дочки і сини,
                                                  Ті, що не вернулися з походів
                                                  Грізної, великої війни.

                                                  Їх життя, їх помисли високі,
                                                  Котрим не судилось розцвісти,
                                                  Закликають мир ясний і спокій,
                                                  Як зіницю ока, берегти.
                                                                              В. Симоненко

Орфографія в асоціаціях і  винятках

Знак м’якшення

1. Де ти з’їси ці лини.

2. Після Д, Т, Н перед Ж, Ч, Ш, Щ, -СЬК-, -СТВ- Ь. !!! бриньчати, няньчити, доньчин, женьшень, Тяньшань, Маньчжурія.

Боязкий, різкий, баский, ковзкий, порский, дерзкий, жаский, плаский !!! колодязний.

3. Непрямі відмінки – Н.в: лялЬці(лялЬка), Світланці(Світланка).

4.Ь: після Р тільки перед О(-рьо-):царьок, цар. Горький, Зорькін.

Синтаксис в асоціаціях

Просте речення

Непоширене

Тільки ГО

Поширене

Є хоча б один другорядний член.

Підмет(Хто? Що?)

!!! перевірятися за присудком

З безобовим дієсл.(на –НО, -ТО) підмет не існує!!! Тільки додаток!

Простий: фразеологізм, інфінітив на поч.реч.

Складений: кількість, скл. власна назва, 2 займен.

Це цікаво...

Людина нібито не літає...

Т.Шевченко і сьогодення

Генетичний код українців

                                                               "Від Сяну до Дону..."

 Сьогодні, 4 березня, виповнюється 200 років з дня народження Михайла Вербицького – українського священика, композитора, диригента, громадського діяча, автора музики до українського державного гімну. Також цього року відзначають і 150-ї річницю першого публічного виконання гімну.

   Рішенням 37-ї сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО 200-річчя з дня народження українського композитора Михайла Вербицького включене до календаря пам’ятних дат на 2014–2015 роки, які будуть відзначатись під егідою цієї організації.

   Символічно, що подвійний ювілей припав на той час, коли державний гімн перестав бути для українців чимось формальним.